Наталія КЛИМЕНКО, голова німецького товариства «Відродження» в Запоріжжі

28.08.2012 День скорботи відзначили німці Запоріжжя. Пригадали рідних, близьких, знайомих, які безневинно поневірялися й гинули під час Великої Вітчизняної війни в «трударміях», концтаборах, спецпоселеннях.

Наприкінці серпня 1941 року Йосип Сталін видав указ про примусове виселення радянських громадян німецької національності на Північний Урал, у Казахстан, Магадан і Воркуту. Люди не знали, куди їх везтимуть. Без теплого одягу, напівголодні, вони гинули вже дорогою. Родини розділяли: чоловіків, дружин, дітей, родичів відправляли в різні місця без права листування. Особливо багато загинуло німців, виселених з України. А потім помирали від важкої праці, від нелюдських умов життя. Наче до злісних злочинців,ставилися до них «енкавеесники»...

Коли настав День Перемоги, люди сподівалися, що зможуть поєднатися з близькими. Та ще десять років німці залишалися під наглядом комендатури без права виїзду навіть у сусіднє село. За порушення суворо карали.

Про це у день скорботи згадали живі свідки тих подій — запоріжці Катерина Яківна Рослая, Курт Альбертович Пехінгер та інші.

Захід проведено за підтримки відділу національностей та релігії Запорізької Облдержадміністрації.